Джембе - західноафриканський барабан у формі кубка - найдавніший інструмент з Малі. Має відкритий вузький низ і ширший верх, на який натягується мембрана. Що ще крім нього може претендувати на звання першого інструменту?

Назва інструменту складена з 2 слів і означає: «Джем» - міцне африканське дерево, і «Бе» - шкіра кози. Вважають, що відкрита форма корпусу походить від звичайної дробарки зерна. Історія говорить нам, що джембе з'явився в Малійскій Імперії в XII столітті. Археологи ж наполягають, що найстаріший зразок джембе, який дійшов до наших днів, датується 4 століттям до н.е. Можливо насправді вони існували набагато раніше ...

Так ось, називався він образно - Healing Drum (Цілющий Барабан).

Для традиційноих для джембе африканських ритмів характерна поліритмія, коли кілька барабанних партій створюють загальний ритм. В Африці майстра гри називають djembefola. Джембефола повинен знати всі партії виконуваних в селі ритмів. Кожен ритм відповідає певній події або ритуалу. Використовувався він також, як засіб зв'язку між племенами. В Африці до джембе ставилися дуже серйозно і з повагою, наділяли його магією і сакральним змістом. 

Грають на джембе долонями. Основні удари:

• Бас (в центр мембрани),
• Тон (основний удар по краю мембрани),
• Слеп (ляпас по краю мембрани).

Дарбука - основний паркусійний інструмент Ближнього Сходу, що останніми роками отримав неймовірне поширення та популяризацію по всьому світі.

Розрізняють два основні різновиди дарбук - турецьку і єгипетську.

Турецька відрізняється гострими краями обода, на якому кріпитися мембрана. На них можна грати в щолчкових техніках, витягуючи звук хльосткими ударами по обіду. Але для навчання цей інструмент травматичний і незручний - об гострі краї ранятся пальці і заважають винесені назовні болти, що кріплять обід до корпусу.

Єгипетська дарбука (часто званий думбек) з обтічним, рівним по висоті з мембраною, краєм обода. Це універсальний і практичний як в навчанні, так і в професійному виконанні інструмент, що набирає популярність серед любителів етнічних барабанів.

Грають на дарбуках і сидячи, і стоячи. У першому випадку барабан тримають на колінах, у другому - підвісивши на ремінь притискають його до лівого боку. Тональна різноманітність дарбук широка і обмежується тільки навичками, технічністю або фантазією музиканта. Поряд з традиційним звукодобуванням в двох тонах (високому від удару ближче до краю мембрани, і низькому при ударі посередині), є безліч прийомів і технік:

• гра долонями, кінчиками пальців, паличками;
• засування всередину корпусу руки і зміни тону звуку,
• гра клацанням або хльосткими ударами, заповнення ритмічних пауз ударами долонь;
• розміщення всередині корпусу спеціальних металевих тарілочок.

Бонго за своєю конструкцією являє пару з'єднаних барабанів, на котрих потрібно грати, затиснувши інтрумент між ікрами.

Ці барабани різних розмірів: більший барабан називається іспанською hembra (жінка), менший - мачо (чоловік). Традиційно, більш низько налаштований, «жіночий» барабан знаходиться по праву руку від музиканта, біль високо налаштований "чоловічий" - по ліву.

Бонго широко використовуються як у традиційній кубинській музиці, так і в латиноамериканській музиці взагалі. По них ударяють долонями або пальцями, хоча деякі сучасні композиції вимагають гри барабанними паличками.

Цей кубинський інструмент (хоча його витоки й ведуть до Африки) додає необхідних емоцій при виконанні сальси, але й якщо талановитий музикант просто виконує соло, він викликає море захвату. Звичайно, багато що залежить не тільки від творця захоплюючих ритмів, а й від самого інструменту.

Кахон - перкусійний інструмент родом із Перу. Має форму паралелепіпеда з шістьма дерев'яними площинами, по яких вистукують ритми з допомогою долонь, пальців та різноманітних паличок, молоточків та щіточок (політ фантазії гарантовано!).

На сьогодні кахон використовується у багатьох музичних стилях від етніки, фламенко та джазу до електронного амбієнту, даб-степку і хіп-хопу. А ще він є улюбленцем ютуб-влогерів, адже маючи широченний спектр використання та "стильне" звучання, він лишається цілком простим у опануванні.

Деякі кахоністи використовують разом з кахоном спеціальну педаль, на зразок педалі для великого барабану. Вона вдаряє по бічній або передній частині корпусу, створюючи низькі басові звуки, схожі на звук великого барабану(бас-бочки).

Завдяки різноманіттю звуків кахона багато музикантів порівнюють його з барабанною установкою. І саме кахоном користуються для її заміни на акустичних виступах.

На початку 21-го століття в Європі був винайдений музичний інструмент, який цілком можна назвати універсально-етнічним: він поєднав у собі новітню конструкцію і прадавню пентатонічну основу гри. Він став явищем, яке відбиває стихійний потяг людей до “природнізації” свого емоційного життя й музичного побуту − повернення до витоків. І отримало це явище назву глюкофон (glück німецькою означає “щастя”).

Хто почне шукати на глюкофоні знайомі мелодії, той легко пересвідчиться, що навіть чимало давніх українських пісень мають основу в мажорній чи мінорній пентатоніці, що ідеально підходить для глюкофона. Новачкам буде приємно дізнатися, що з ним навіть не обов’язково дослівно й до-нотно підбирати мелодію. Її можна співати, а звуки, яких бракує, гармонізувати іншими з-поміж наявних на інструменті. Ці додаткові звуки дуже прикрашають пісню; їх легко знайти інтуїтивно (вибір, слава Богу, невеликий!), не вдаючись у подробиці нотної грамоти. Це дуже приємне й цікаве заняття з серії “музика для себе”. Причому з часом музика-для-себе може стати музикою-для-друзів, а тоді й музикою-для-всіх – це вже справа бажання й техніки.

Якщо гра на барабанах - чудовий релакс для дорослих - то для дітлахів це справжня подорож в фантастичний світ музики, ритму та творчості.

Доволі легкі в опануванні - етнобарабани підходять навіть для найменших наших студентів (від 2х років), а спеціальна дитяча програма від Сучасної музичної академії MELODI гарантують вашый дитины не лише корисне, а й веселе навчання.

Оберіть уроки музики на етнобарабанах, якщо ви прагнете, щоб ваша дитина стала майбутнім музикантом з вімінним почуттям ритму, розвинутою артистичністю та пластичністю тіла.